Подорож в Андорру.
Ось і сталось, як гадалось.
В березні 2016 ми з дружиною вперше відвідали Барселону, подорож описана тут.
В останній день попередньої подорожі, споглядаючи з гори Монсерат на засніжені Пірінеї, зародилось бажання відвідати князівство Андорра.
Оскільки я, як і більшість шанувальників сайту lowcostavia.com.ua , є прихильником lowcost мандрівок, то саме взимку, коли Ryanair пропонує найнижчу ціну на переліт в Барселону, і коли в Андоррі лижний сезон, було вирішено відвідати цю гірську державу. Скориставшись сайтом kiwi.com , а також ryanair , я знайшов квитки за привабливою ціною у лютому.
Маршрут подорожі: Львів – Краків на автомобілі, далі переліт Краків -Жирона. Потім на автомобілі Жирона – Андорра-ла-Велья (столиця Андорри).
І знову окрема подяка моєму товаришу Віталію, який проживає в Іспанії, за наданий автомобіль. Завдяки порадам іспанського колеги ми знайшли прийнятний готель (4 зірки зі SPA та сніданком), неподалік від гірськолижного витягу.
Тепер перейду на більш зручний для мене формат розповіді – послідовно, день за днем.
День вильоту.
Завчасно прибувши в аеропорт, за 2 години до вильоту, ми пройшли усі необхідні процедури і дочекавшись посадки, разом з іншими пасажирами зайняли свої місця в літаку.
Після прильоту в Жирону (Girona) о 20:00, ми відправились до Віталія і заночувавши у нього, вранці вирушили у мандрівку.
День перший. Привіт Андорра.
Вранці, о дев’ятій , налаштувавши навігатор на столицю Андорри, до якої необхідно було їхати 190 км, ми вирушили у подорож.
Звичайно ж перші приємні враження – дороги, навіть між невеличкими селами вони чудової якості.
З кожним кілометром ми спостерігали за змінами пейзажу, на горизонті з’явились гірські масиви
Поступово гори оточили дорогу з усіх сторін.
Дорога пролягала через тунелі.
І ось нарешті після 3-ох годин подорожі ми перетнули кордон між Іспанією і Андоррою.
На думку спало порівняння з нашими Карпатами біля Буковелю – праворуч гори, зліва річка і теж гори. Лиш будинки більш зажиточні.
Ще декілька кілометрів і ми в столиці – Андорра-ла-Велья.
Ще одна цікава особливість – практично усі перехрестя організовані у вигляді кругового руху, що досить зручно, хоч і не звично (надто їх багато).
Прибувши в столицю, ми залишили авто на муніципальній автопарковці і відправились знайомитись з містом.
Столиця є відносно невеликим містом, та й сама держава Андорра, за площею, майже вдвічі менша за місто Київ. Однак вирізняється цікавими архітектурними спорудами.
Звичайно, як і інші історичні міста Європи, Андорра ла Велья має власну старовинну архітектуру.
Прогулюючись кварталами ми натрапили на ось таку скульптуру – репродукція творіння Сальвадора Далі “Благородство часу“.
Споглядаючи творіння Далі, ми навіть не уявляли, що через декілька днів нам доведеться знайомитись з його творчістю. Пройшовши ще декілька кварталів добрались до місця нашого релаксу – СПА центр Калдея.
Це одне з найбільш відвідуваних місць Андорри, досить цікаве.
У мережі є достатньо описів, тому зупинятись не буду. Лиш зазначу – приємний відпочинок ввечері після денного катання на лижах, тут гарантовано. Непомітно спливло три години нашого перебування в Калдеі.
Далі була прогулянка вечірнім містом.
Споглядання на вітрини вже не працюючих магазинів.
Та планування, що саме відвідати в день шопінгу.
Потім ще 20 хвилин на авто до готелю і перший день подорожі був завершений.
День другий. Гірськолижний.
Вранці, прокинувшись і глянувши у вікно, ми не пожалкували, що обрали готель подалі від шумної столиці.
Вид з вікна готельного номеру, приємно радував око.
Після легкого сніданку, що входив у вартість номера, вдягнувши гірськолижний одяг відправились на авто до найближчого витягу.
Невеличка довідка – в Андоррі є декілька (більше 5 ) гірськолижних станцій. Основних гірськолижних регіонів два – Vallnord та Grandvalira. Кожен з них має декілька зон для катання. Більш детальніше можна дізнатись, користуючись пошуковим запитом в мережі. Ми обрали витяг Ордіно – Аркаліс, саме тому і розташування готелю було в 5-ти кілометрах від витягу.
Залишивши авто на безкоштовному паркінгу,
протягом 20 хвилин отримали скі-паси та взяли на прокат лижне спорядження. Черговий раз не пожалкував, що обрав подорож на будні дні, народу було зовсім не багато.
І ось ми вже на підйомнику рухаємось до вершини
Головна відмінність від Буковелю – гори. В Андоррі вони скелясті. Висота на якій починався наш спуск 2тис 500 метрів.
Спуски є на всі смаки – зелена траса (довжиною 8 кілометрів ), сині, червоні і звичайно ж чорні.
Для тих хто бажає екстриму – є широкі скелясті схили з будь-якою крутизною, на фото позаду мене, екстремали залишили безліч слідів.
Пейзажі навкруги неймовірні, ми отримали чудовий емоційний заряд. І море задоволення.
Єдиний мінус – на трасах немає освітлення, тому о 17:00 підйомники зупиняються, вечірнього катання немає.
Ми повернулись в готель. Була смачна вечеря в готельному ресторані і похід у СПА, яке теж входило у вартість номера.
День третій. Андорра ла Велья.
Менш насичений враженнями, але не менш цікавий.
Це був останній день перебування в Андоррі. Після сніданку зібрали речі і попрощавшись з готельним менеджером, вирушили в столицю.
Спочатку була екскурсія в старих кварталах міста,
далі вона плавно перейшла у відвідування торгових центрів і бутиків.
Звичайно мене, як чоловіка, цікавили інші вітрини, тим більш, що в Андоррі алкоголь ( і безліч інших товарів ) дешевше, оскільки немає ПДВ.
Півдня промайнуло непомітно. Ввечері після 19:00 зробивши усі необхідні покупки, ми попрощались з Андоррою і вирушили в Іспанію.
День четвертий. Галопом по узбережжю Середземного моря.
На початку нашої подорожі ми не мали чіткого уявлення як проведемо останній день. Мій товариш запропонував нам оглянути театр-музей Сальвадора Далі у місті Фігерас. Ми без вагань погодились і, враховуючи наш попередній досвід в Барселоні, попросили Віталія придбати квитки на сайті музею, щоб уникнути черг.
Ранній підйом, далі біля 2-х годин поїздки на авто у місто Фігерас. Смачний сніданок у невеличкій бутербродній. І ось, прогулявшись затишними вуличками, ми дістались музею.
Звичайно все побачене нас вразило.
Ми оглянули всі експозиції, отримали море незабутніх вражень.
Задум художника реалізовано у різнні манери. Ось спроба Далі на власних фотопортретах передати емоції.
А ось його творіння «Апофеоз долара»
з багатьма прихованими символами, лиш прочитавши опис можна помітити усі натяки автора.
Я, повернувшись додому, перечитав у Вікіпедії усе стосовно театру-музею Далі, доповнивши необхідною інформацією усі прогалини, які були не зрозумілі в музеї.
Втомлені і задоволені ми залишили місто Фігерас і поїхали до моря.
Там смачно пообідавши у ресторані на набережній,
здійснили вечірній променад по пляжу
і поїхали в аеропорт Жирони.
Ось такою видалась наша коротка, але вражаюча подорож на Піренейський півострів.
Буду вдячний за коментарі, відповім на запитання. Як щось згадаю, допишу.
betonlineid.com
• Responsive customer support is crucial. A reliable provider should offer assistance promptly, addressing queries and concerns effectively.